Національний реєстр донорів крові: мрія, чи реальність?

Національний реєстр донорів крові: мрія, чи реальність?

Що отримають донори, пацієнти та країна від створення реєстру?

25 листопада 2021 року, 12:58

У січні 2021 року набув чинності новий Закон України «Про безпеку і якість донорської крові та її компонентів».

Закон, який потрібен для розвитку і становлення системи крові України, передбачає ряд надзвичайно важливих змін як структури, так і підходів діяльності закладів системи крові різних форм власності. А також, що не менш важливо, Закон передбачає перехід на безоплатне добровільне донорство, до чого країна поки що не готова на 100% і потребує термінових кроків назустріч розвитку донорства за іншими підходами.

На сьогодні рекрутинг донорів лежить на плечах самих пацієнтів, і за один день, однією людиною чи однією організацією, ба більше, навіть п’ятьма організаціями — не змінити. І навіть за роки.

Лише у співпраці з усіма зацікавленими сторонами з боку держави, як ініціатора об’єднання, громадських організацій, активістів, бізнесу та профільних інституцій, лікарів та пацієнтів можна досягнути результатів і очікувати реальних перших кроків, що приведуть до змін. Відповідно до Закону до кінця року мав би запрацювати Національний реєстр донорів крові. Його всі чекають, як ману небесну, та що це і навіщо він — мало хто може пояснити. Все, що можна знайти про реєстр, це можливість здавати кров і її компоненти на всій території України без прив’язки до місця реєстрації.

Пропонуємо розставити всі крапки над «і» та розібратись.

Національний реєстр — це місце в системі E-health, де збиратимуться НЕПЕРСОНАЛІЗОВАНІ дані про донацію та результати тестування крові чи її компонентів, шлях крові, результати застосування чи зберігання/знищення в лікарні та ПЕРСОЛНАЛІЗОВАНІ дані донорів такі як ПІБ, контактна інформація.

Основна функція збору ПЕРСОНАЛІЗОВАНИХ даних:

• вже на першому етапі, в реєстратурі, НЕ дозволити людині здавати кров чи її компоненти, якщо є відвід. Це зекономить час співробітників центру крові і, власне, людини.

Функції збору НЕПЕРСОНАЛІЗОВАНИХ даних:

• моніторинг потреб і запасів;

• контроль якості компонентів крові через фіксацію виявлених інфекцій, умов зберігання, доставки, використання в лікарні;

• фіксація реакцій як у донорів, так і у пацієнтів (гемонагляд);

• чіткий алгоритм шляху донора після відсторонення і можливості його повернення до донорства;

• по діяльності закладів охорони здоров’я, як центрів крові, так і лікарень, з метою аналізу для покращення системи крові та співпраці з лікарнями.

Фактично впровадження Національного реєстру зобов’яже лікарні фіксувати потребу в компонентах крові, а центри крові зобов’яже доставити вчасно відповідний об’єм у лікарню за допомогою функції моніторингу діяльності центрів крові та надання послуг в лікарні.

##Коли реєстр буде створено?

Відповідно до Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» до січня 2022 року. Та реальність інша, ніж букви в Законі, і вона говорить про кінець 2022.

24 листопада Уряд ухвалив постанову про створення Національного реєстру донорів крові та її компонентів. МОЗ, НСЗУ мають ввести в дію Національний реєстр не пізніше ніж через один рік після набрання чинності цією постановою.

Варто відмітити, що реєстр має наповнюватись через медичну інформаційну систему, яка мала б бути в центрі крові. Та такої немає. Є щось типу Excel. І тут теж можуть бути затримки у наповненні Національного реєстру.

Національний реєстр донорів — це прозора і відкрита система для відповідних структур в державі, що допоможе приймати рішення щодо формування стратегічного запасу крові, епідеміологічної ситуації (донорську кров перевіряють на чотири інфекції - ВІЛ, Гепатит В, Гепатит С, сифіліс), покращення системи крові та ін.

Для донорів — це можливість здавати кров в будь-якому центрі крові, зрозумілий шлях відновлення в донорстві після відведення, адже реєстр - це єдина база даних.

Для пацієнтів — можливість вчасно отримувати якісні компоненти крові.

Для країни — усвідомлювати стан системи крові.

Національний реєстр донорів крові — це не CRM по наявності крові. Тобто це не є платформою у відкритому доступі, де можна буде подивитись наявність запасів.

Реєстр потрібен фактично для фіксації шляху крові і реакцій після застосування. А от механізм фінансування, моніторингу лікарень, який на сьогодні відбувається через пакети медичних гарантій НСЗУ, вже на сьогодні зобов’язує лікарні забезпечувати компонентами та препаратами крові заклади охорони здоров’я. Тобто, для того, щоб отримати кошти від НСЗУ лікарня має довести, що вона спроможна забезпечити пацієнтів компонентами крові. Доказом спроможності є договір з центром крові на купівлю відповідного об’єму компонентів.

Та чомусь пацієнт і досі сам купує кров і сам шукає донорів. Така ситуація говорить про те, що лікарні і центри крові не виконують умови договору ні між собою, ні з НСЗУ і не забезпечують пацієнтів компонентами крові.

Також великою проблемою не лише для системи крові, а й для всієї медицини, є надання послуг платно як офіційними, так і не офіційними шляхами в лікарні пацієнтам за вже оплачені послуги державою. НСЗУ має план боротьби з такою ситуацією, і він полягає, в першу чергу з моніторинговою складовою.

Поділитися:

Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей:

Хочеш бути в курсі всіх подій?

В каналі ми публікуємо цікаві факти, дописи, анонси, що пов'язані з донорством крові, сучасними трендами в медицині та використанню інформаційних технологій.