28 червня 2022 року, 15:32
23 червня Україна отримала від Європарламенту статус кандидата в члени ЄС.
Це знакова подія, але разом із затвердженням статусу кандидата Єврокомісія висунула Україні низку вимог, що стосуються проведення реформ, аби в майбутньому Україна могла стати членом Євросоюзу. До них належать судова реформа, посилення боротьби з корупцією, зміни у правоохоронному секторі, реформа законодавства про ЗМІ та нацменшини.
Але разом з тим, важливі реформи вже відбуваються в Україні в рамках Асоціації про угоду з ЄС, зокрема, реформа охорони здоров'я і системи крові. Це засвідчує ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові».
Про що цей закон і які зміни чекають на донорів та систему крові загалом:
Створення єдиної бази донорів та моніторинг запасів. Завдяки запровадженню електронних реєстрів на основі eHealth, кров та компоненти будуть безперестанно моніторитися на відповідність критеріям безпеки на кожному етапі — від забору і до переливання. Крім того, єдина база донорів дозволить комунікувати з донорами легко і швидко.
Ліцензування та дотримання стандартів утримання крові та її компонентів. Відновлення ліцензування для закладів, які заготовляють кров та паралельне посилення вимог до безпеки та процесів забору, зберігання та перероблювання крові та компонентів. У разі недотримання стандартів заклад може частково або повністю втратити ліцензію. Можливість ліцензування для приватних центрів крові дозволить охопити більше пацієнтів якісними та доступними компонентами крові.
Донорство стає безоплатним та добровільним. Закон також передбачає співпрацю з громадськими організаціями щодо розвитку системи.
Скасування обмежень щодо прописки. Відтепер іноземці та особи з тимчасовою пропискою можуть стати донорами. Українці також перестануть залежати від прописки та здаватимуть кров або компоненти в зручному для себе місці.
Оскільки реформи — це тяглий і поступовий процес, зміни почнуть вступати в дію протягом найближчих 3-4 років.