Фейки про кров у соцмережах: як розпізнати (та як діяти)

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України спільнота донорів стала іще активнішою (зокрема, на сайті donor.ua зареєструвалися понад 45 000 нових користувачів за лютий-березень 2022 року). Кров країні й справді потрібна: про це час від часу повідомляють офіційні джерела: МОЗ, Український центр трансплант-координації, центри крові та «ДонорUA».

Однак разом з реальними оголошеннями про потреби крові в регіонах почали з'являтися публікації, що не є правдивими, з метою розігнати паніку. Розказуємо, як їх розпізнати та як реагувати.

Ознаки фейкових новин

1. З'являються одразу після трагічної або резонансної новини: наприклад, приліт по місту (є поранені та загиблі).
2. Містять яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику, дуже емоційно забарвлені та викликають паніку й істерію (ТЕРМІНОВО!!! ПОТРІБНА ВАША ДОПОМОГА! ПРИВЕЗЛИ БАГАТО ПОРАНЕНИХ! і тд).
3. Такі повідомлення, як правило, містять заклик до дії («розішли всім знайомим», «скинь у всі групи»).
4. Вказане конкретне місце, де «терміново потрібна кров» («До лікарні N міста N привезли багато поранених!»)
5. Масова розсилка через пабліки та канали в соціальних мережах, у той час, як на офіційних каналах (наприклад, МОЗ), нічого не сказано про поранених чи потреби в крові.
6. Оригінальне повідомлення, яке поширюють, може бути не свіжим (наприклад, написане кілька місяців тому).

Чим вони шкідливі

1. За високим охопленням потенційно небезпечної вірусної інформації втрачаються дійсно важливі повідомлення від акредитованих установ та перевірених джерел. Затирається вміння фільтрувати інформацію. До цього призводять бездумні репости від людей, які не перевірили інформацію і думають, що вона нібито правдива ("Я взяв/ла її з пабліка, якому довіряю, вони точно не можуть поширювати фейки").

2. Паніка, великі скупчення людей і черги: небезпека для донорів та працівників лікарень та центрів крові. Українці зараз дуже вразливі, а також надміру емпатичні та готові допомогти за першої ж нагоди. Такі повідомлення викликають паніку та бажання терміново бігти в центр крові. Як наслідок — велике скупчення людей в конкретно вказаному місці (лікарня N) стає потенційною мішенню для ворога.

3. Велике навантаження на центри крові: донори намагаються додзвонитися, «обривають телефони», побачивши таке повідомлення.

4. Стихійне та хаотичне донорство, через що центрам крові складніше відстежувати потреби та заготовлювати запаси крові.

5. Інформаційний шум. Ми всі втомлюємося від новин. А такі фейкові повідомлення ще більше знесилюють і забирають енергію, яка могла б згодитися на дійсно важливі речі.

VoxCheck і «ДонорUA» на варті інфогігієни

У межах проєкту , що спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, команда VoxUkraine у партнерстві з нашою організацією розробила матеріал, де розібрала окремі приклади шкоди фейків та пропаганди, зокрема, щодо заготівлі крові.

«На поширення закликів здавати кров відреагував сам медзаклад та опублікував спростування на своїй сторінці у фейсбуці. Адміністрація Інституту пояснила, що інформація щодо негайної потреби закладу в донорській крові не зовсім правдива. Так, в Інституті функціонує відділення трансфузіології та здійснюється системний забір донорської крові. У випадку, коли є нагальна потреба в донорській крові або в чомусь іншому (медикаментах, одязі тощо), таку інформацію оприлюднюють на офіційному сайті та сторінках соціальних мереж Інституту. Тому вони просять обережніше ставитися до повідомлень у різних мережевих групах, оскільки ті можуть бути фейковими або спотворювати інформацію», — пишуть VoxCheck.

Із посиланням на МОЗ редакція нагадує, що в Україні вибудуване системне планове донорство, яке дає змогу забезпечити сталі запаси крові та її компонентів. Координацією доставки запасів між регіонами опікується спеціалізована державна установа «Український центр трансплант-координації». Якщо виникає потреба у рідкісній групі крові, а на доставку із іншого регіону немає часу, тоді звертаються до донорів, які є в онлайн-базі. Ви також можете долучитися до резерву, зареєструвавшись на нашому сайті.

Як шукати правдиву інформацію та запобігти поширенню фейків

1. Усю актуальну інформацію стосовно потреб у крові надають лише офіційні джерела: Міністерство охорони здоров'я, Український центр трансплант-координації, центри крові в регіонах, а також «ДонорUA» як акредитована Міністерством організація, що може публічно надавати таку інформацію. Оновлення публікуємо щопонедіка у нашому телеграм-каналі.

2. Якщо ви бачите в оголошенні назву міста та заклад охорони здоров'я, зателефонуйте в заклад і поцікавтеся, чи справді ситуація критична і потрібні донори вказаної групи. Ми в «ДонорUA» регулярно перевіряємо таку інформацію та інформуємо, якщо потреби в регіоні дійсно є.

3. Якщо ви переконалися, що оголошення фейкове, повідомте друзям та паблікам, які це репостили. Важливо вчасно зупинити поширення неправдивої інформації. Ваша участь в дезінформуванні населення може коштувати вам репутації та довіри аудиторії, якщо ви волонтер/ка чи новинний (або будь-який інший) канал.

Бережіть себе, дотримуйтеся інформаційної гігієни, повідомляйте про фейки та робіть донорство крові стилем життя разом з «ДонорUA».