У тілі дорослої людини вагою 70 кг об'єм крові становить близько 5600 мл. За одну донацію людина віддає до 10% від загального об’єму крові. Це допустимий показник для організму, який не повинен позначатися на самопочутті. Втім, інколи під час або після процедури донори можуть непритомніти або стикатися з:
- запамороченням;
- ускладненим диханням;
- пришвидшеним серцебиттям;
- закладеністю вух;
- потемнінням в очах;
- раптовим відчуттям жару або холоду;
- підвищеним потовиділенням;
- сухістю у роті;
- головним болем;
- слабкістю тощо.
Цього не варто соромитися чи боятися – дослідження доводять, що дані симптоми є нормальною реакцією на стрес та/або крововтрату. У недосвідчених донорів процедура кроводачі може викликати тривогу, що цілком природно. Додатковими факторами можуть бути:
- донорство «на голодний шлунок»;
- нестача сну;
- перевтома;
- біль під час введення голки.
Аби запобігти цьому, не дивіться на шприц і гемакон, у який збирають кров. Намагайтеся відволіктися від процедури та думати про щось позитивне. Якщо вам стає зле, повідомте про це лікарю-трансфузіологу, який чергує біля вашого крісла.
Якщо вам стало погано після процедури донації, спробуйте зробити наступне:
- прийміть горизонтальне положення;
- схрестіть ноги, поклавши праву зверху;
- стисніть стегна;
- напружте м'язи живота;
- відігніть стопу так, аби пальці ніг потяглися у вашому напрямку (ви маєте відчути напруження м'язів передньої поверхні гомілки);
- спробуйте утримати всі перелічені м'язи напруженими протягом 5 секунд;
- розслабтеся на 5 секунд і повторіть всю вправу ще 4 рази;
- перекладіть ліву ногу поверх правої та виконайте всю вправу ще 5 разів.
Дану вправу часто використовують американські пілоти військово-повітряних сил, аби не знепритомніти при стрімкому прискоренні. Втім, дослідження показують, що вправи з напруження м'язів допомагають також подолати тривогу, пов'язану з кроводачею. Так, для людей, схильних до тривожності, Ларс-Горан Ост, психолог, професор Стокгольмського університету, розробив методику, схожу на вищеописану:
- сядьте якомога зручніше;
- напружте м'язи рук, ніг і тулуба;
- тримайте їх напруженими, допоки не відчуєте приплив тепла у голові (на це зазвичай іде 10-15 секунд);
- розслабте тіло на 20-30 секунд;
- виконайте всю вправу 5 разів.
Мета вправи полягає в тому, аби повернути тіло в умовно нормальний стан – ані надмірно напружений, ані занадто розслаблений. Практикувати дану вправу слід кілька разів на день протягом принаймні тижня перед донацією – тіло звикне повертатися до норми таким чином, і якщо безпосередньо перед кроводачею ви відчуєте тривогу й пов'язані з нею симптоми, ви зможете повторити вправу й повернутися до тями.
Якщо вам стало зле внаслідок крововтрати, зазвичай достатньо просто лягти й зігнути ноги в колінах – це вже збільшує приплив крові до голови. Якщо лягти або сісти немає куди, спробуйте просто присісти навпочіпки. Можна випити води та з'їсти щось солоне, якщо вас не нудить. Повернути людину до тями допомагають також пари нашатирного спирту (розчину аміаку), подразнюючи нервові рецептори слизових оболонок носа.
Трапляється, що донорам стає зле лише після першої кроводачі, надалі ж процедури проходять без негативних наслідків. В будь-якому разі, аби мінімізувати ризики, слід правильно підготуватися до донації. Після ж процедури слід залишитися у центрі крові на 10-20 хвилин, аби в разі негараздів із самопочуттям кваліфіковані медики змогли швидко надати вам відповідну допомогу. За цієї умови будь-які негативні симптоми можна подолати швидко й безпечно.