5 факторів, що впливають на якість крові

Від чого залежить якість крові та чому це важливо

Єдина тканина в тілі людини, де не циркулює кров — рогівка ока, решта ж організму без неї просто не функціонує. Наприклад, якщо людину поранено, найперше, що слід зробити — зупинити кровотечу, й лише потім займатися диханням і серцебиттям, бо без крові в тілі більше нічого не працюватиме. Тому важливо не лише здавати кров, якщо ви маєте таку можливість, а й піклуватися про її якість, оскільки від неї залежить стан усього організму, і, відповідно, ваше самопочуття та довголіття.

Харчування

Винятково важливим для якості крові є повноцінне харчування — як перед донацією, так і загалом. Окрім споживання достатньої кількості білків, клітковини, вітамінів і мікроелементів, для якості крові важливо:

  • обмежити кількість тваринних жирів, оскільки їх надмір негативно впливає на прохідність судин;
  • мінімізувати споживання простих вуглеводів — висока концентрація цукру в крові провокує руйнування судинних стінок;
  • вживати їжу, багату на антиоксиданти: цитрусові фрукти, ягоди, гранат, водорості, свіжу зелень, капусту, моркву, яблука тощо;
  • включати в раціон продукти, що містять залізо: червоне м’ясо, печінку, морепродукти, бурі водорості та ін.

Для підтримання якості крові варто також обмежувати споживання алкоголю, яке є тимчасовим протипоказанням до донації, а в разі зловживання — й абсолютним. Проте й інші складові нашого способу життя впливають на кров, а кров, своєю чергою — на всі системи організму.

Повітря

Коли ми дихаємо, кисень із наших легенів потрапляє у кров, котра транспортує його до всіх тканин. За участі кисню клітини продукують енергію, необхідну для підтримки усіх процесів життєдіяльності. Особливо важливий кисень для мозку, проте й жоден наш м’яз не може без нього працювати. При нестачі кисню страждає також печінка, основна функція котрої — фільтрувати кров. Як наслідок, у крові підвищується концентрація метаболітів (продуктів розпаду тих чи інших речовин), холестерину та інших «домішок», які в нормальному стані мають швидко виводитися з організму.

Аби підтримувати належний рівень кисню у крові, не ігноруйте застудні захворювання і вчасно звертайтеся до лікаря, регулярно провітрюйте приміщення, в якому знаходитеся тривалий час, намагайтеся більше рухатися й частіше виходити надвір.

Щоправда, й тут не все так просто. Міське повітря може містити чадний газ, формальдегід, оксиди азоту, сірки, бензпірен, свинець, а також зважені часточки — мікроскопічний пил з цементу, сажі тощо. Деякі з цих речовин можуть потрапляти у кров не лише через легені, а й через шкіру.

Щоби мінімізувати вплив забрудненого повітря на організм, намагайтеся не знаходитися довго біля автодоріг та промислових об’єктів, а якщо ви мешкаєте в районі з невтішними екологічними показниками, замість звичайного провітрювання краще встановити вентиляційну систему з очисними елементами.

Вода

Тіло дорослої людини складається з води приблизно на 60%, і близько половини від усього цього об’єму припадає саме на кров. Якби кров не була рідкою, себто не містила води, вона не могла б виконувати своїх функцій.

За нестачі води кров буквально стає густішою — вміст рідкої фракції знижується, й відповідно підвищується концентрація форменних елементів — зокрема, тромбоцитів, котрі в таких умовах можуть злипатися й утворювати тромби. Окрім того, вода необхідна для виведення з крові та нирок різноманітних продуктів розпаду та інших потенційно шкідливих речовин.

На добу дорослій людині потрібно принаймні 30 мл рідини на 1 кг маси тіла. В цей об’єм входить уся спожита рідина, в тому числі супи й різні напої, проте основою все ж має бути чиста вода — її не можна замінити соками, газованими напоями, чаєм і кавою. Навпаки — якщо ви полюбляєте каву чи міцний чай, пийте більше води, оскільки кофеїн має сечогінний ефект і виводить рідину з організму.

Важливо також регулярно пити воду при фізичних навантаженнях, у спекотну погоду, під час хвороб та періодів емоційного напруження, а жінкам — під час менструації, вагітності й лактації. Компенсувати втрати рідини необхідно у разі харчового отруєння чи інших станів, що супроводжуються нудотою та/або діареєю. Корисно також випивати склянку води зранку натщесерце — за ніч ми втрачаємо певну кількість рідини й маємо її відновити.

Рух

Під час тренування тканини організму, зокрема м’язові, потребують більше кисню — саме тому частішим стає не лише наше дихання, а й серцебиття, адже саме кров транспортує кисень, і серце має працювати в посиленому режимі. В разі, якщо фізичні навантаження є регулярними й дозованими, серцево-судинна система поступово адаптується.

У крові підвищується рівень гемоглобіну, завдяки чому вона ефективніше забезпечує тканини киснем — це дозволяє знизити серцевий ритм як під час тренувань, так і в стані спокою. Саме тому добре треновані люди зазвичай мають нижчий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, адже їхнє серце, хоч і піддається регулярним навантаженням, вчиться завдяки цьому економити зусилля.

Це не означає, що необхідно виснажувати себе у спортзалі. Обирайте той тип фізичної активності, який вам до вподоби — йога, танці, біг, командні ігри чи активні прогулянки. Проте не забувайте, що тренуватися слід або в добре вентильованому приміщенні, або, якщо ви робите це просто неба, подалі від дороги та інших джерел забруднення повітря. Протягом заняття пийте чисту воду — стільки, скільки хочеться.

Сон

Окрім того, що здоровий сон нормалізує тиск і рівень глюкози у крові, він впливає також і на форменні елементи крові. Порушення сну часто бувають причиною розвитку еритроцитозу — стану, при якому кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові суттєво перевищує норму. Еритроцитоз, своєю чергою, провокує утворення тромбів та підвищує ризик інфарктів.

Тому не слід нехтувати сном. Недостатня його тривалість спричиняє проблеми серйозніші, ніж мішки під очима. А труднощі з засинанням, часті нічні або ранні пробудження, апное — привід звернутися до лікаря.

До речі, ще одна поширена причина розвитку еритроцитозу — хронічний стрес, тому своєму емоційному станові теж слід приділяти достатньо уваги та з повагою ставитися до власного настрою, відчуттів і переживань. Психічне напруження призводить також до проблем із тиском, які можуть призвести до серцево-судинних захворювань. До того ж, стрес може навіть спровокувати розвиток цукрового діабету І типу.

Правильно харчуйтеся, пийте достатньо рідини, не вживайте ліків без призначення лікаря, не зловживайте алкоголем, побільше рухайтесь і відпочивайте, дбайте про гігієну сну, розвивайте стресостійкість і не нехтуйте своїми емоціями — все це дозволить вам не лише бути постійним донором, а й розраховувати на довге та здорове життя.

Поділитись:

Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей:

Кровопедія