Чоловіки та жінки в донорстві

Хто й чому частіше здає кров

Сама фізіологія людини така, що чоловіку донором бути простіше, ніж жінці. Звісно, ми за рівні права, проте біологію не змінити так просто. Менструації, вагітність та лактація – тимчасові протипоказання до здачі крові. Жінка може стати донором лише через 5 днів після закінчення менструацій, через рік після закінчення вагітності і через 3 місяці після закінчення періоду лактації. Тому теоретично чоловіки можуть здавати кров частіше за жінок.

Чоловіки, окрім меншої кількості протипоказань, зазвичай мають більшу масу тіла, ніж жінки, а тому й більший об’єм крові. Саме тому втрата 450 мл для чоловічого організму переважно менш суттєва, ніж для жіночого.

Світова статистика досить красномовна. Жінки-донори переважають лише в Азербайджані, Грузії, Монголії, Молдові та Зімбабве. У таких країнах як Австралія, Естонія, Фінляндія, Франція, Люксембург, В’єтнам, Великобританія, США, Тайланд, Намібія, Нова Зеландія та Португалія кількість чоловіків та жінок серед донорів приблизно однакова. В інших країнах, за даними ВООЗ, чоловіків-донорів значно більше. Такі ж дані маємо і в українській статистиці.

То що ж мотивує чоловіків здавати кров? Саме таку назву мало дослідження, опубліковане вперше у 2017 році в журналі «Vox Sanguinis». Воно було запроваджене для маркетингових кампаній, що залучають донорів крові. Метою дослідження було зрозуміти, які методи необхідно застосовувати, щоб залучення чоловіків-донорів було максимальним (так, саме чоловіків-донорів, через відсутність протипоказань, про які йшлося вище). Іншими словами, дослідження мало з’ясувати, чому чоловіки здають кров і які бонуси їм можна пропонувати за донації.

Результати дослідження показали, що основні причини донорства у чоловіків – альтруїзм, позитивне ставлення до стимулів, перевірка стану здоров’я тощо. Проте альтруїзм був менш вираженим серед чоловіків у порівнянні з жінками і поєднувався з так званим ефектом «warm glow». Ефект «warm glow» (з англ. – «тепле світіння») – це стан, коли люди відчувають радість і задоволення від того, що «роблять свою справу». Існує думка, що саме через цей ефект жодна добра справа не може бути цілковито альтруїстичною. Проте хіба ж погано, що ми відчуваємо радість та повагу до самих себе, допомагаючи людям? 450 мл донорської крові – це ціле життя для її отримувача.

Крім того, для чоловіків було важливо отримувати дрібні винагороди, такі, як наприклад, горнятка з кавою після донації. В жінок такий підхід спостерігався рідше. Також чоловіків заохочує те, що донорство приносить користь і власне донору.

Деякі дослідження справді підтверджують, що донори мають менший ризик госпіталізації та розвитку злоякісних утворень, лейкозів, лімфом та мієломи. Також донори, що брали участь у дослідженнях, менше часу перебували в лікарні, мали нижчі показники смертності та помирали пізніше за тих, хто не був донором.

Насправді, звісно, не суттєво, хто здає кров – чоловік чи жінка. Донорство крові не асоціюється у нас із гендером чи власною вигодою, донорство – це допомога, без якої згасне чиєсь життя.

Список використаних джерел

  1. Електронний ресурс: https://www.who.int/worldblooddonorday/media/blood_donors_gender_distribution_2011.pdf
    1. Carver, K. Chell, T.E. Davison, B. M. Masser. What motivates men to donate blood? A systematic review of the evidence
  2. Kazusa Ishii, Brenda M Birmann, Xuehong Zhang, Edward Giovannucci, Kimberly A Bertrand. A prospective analysis of blood donation history and risk of non-Hodgkin lymphoma
  3. Massimo Gallerani, Stefano Volpato, Marcello Cellini, Roberto Reverberi, Dimitri P Mikhailidis, Roberto Manfredini. Risk of illness, hospitalization and death in a cohort of blood donors in Italy
  4. David H Manz, Nicole L Blanchette, Bibbin T Paul, Frank M Torti, Suzy V Torti. Iron and cancer: recent insights
  5. DimitriosGalaris, AlexandraBarbouti, KostasPantopoulos. Iron homeostasis and oxidative stress: An intimate relationship. 2019
  6. Malin Hultcrantz, Anton Modlitba, Senthil K Vasan, Arvid Sjölander, Klaus Rostgaard, Ola Landgren, Henrik Hjalgrim, Henrik Ullum, Christian Erikstrup, Sigurdur Y Kristinsson, Gustaf Edgren, 2019. Hemoglobin concentration and risk of arterial and venous thrombosis in 1.5 million Swedish and Danish blood donors

Авторка – Килимчук Єлізавета

Поділитись:

Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей:

Кровопедія