Типи донації: цільна кров, тромбоцити, плазма тощо

Які бувають типи донації, в яких випадках вони потрібні та як проводяться

Вираз «переливання крові» кілька останніх десятиріч використовують радше за звичкою. Замість цільної крові сьогодні використовують її окремі компоненти, оскільки насправді зберігати цільну кров неможливо. З першої ж мілісекунди, як вона виходить із вени, в ній відбуваються незворотні зміни. Тромбоцити починають злипатись між собою, лейкоцити — виділяти активні речовини, оскільки вони реагують на нове середовище.

Розглянемо детальніше, які саме компоненти крові використовуються при переливанні, як вони зберігаються та як проходить процедура донації.

alt text

Донація цільної крові

Процес здавання цільної крові поділяють на два етапи: 1) медогляд; 2) сама донація, яка займає до 10 хв. Увесь процес може зайняти близько 3 годин, якщо рахувати разом із дорогою.

В донора визначають групу крові та рівень гемоглобіну. Деякі станції перевіряють також рівень АЛТ і білірубіну (показники функції печінки). Саме для цього донору рекомендують дотримуватися дієти. Також можуть перевірити експрес-методом наявність ВІЛ/СНІД інфекції та Kell.

Немає значення, скільки разів ви були донором і чи стоїть печатка у вашому паспорті з групою крові. Кожного разу все одно будуть визначати групу крові та гемоглобін, а інші експрес-показники (АЛТ, білірубін, ВІЛ/СНІД та Kell) лише залежно від рівня фінансування закладу. Швидкі методи дорогі, а кров перевіряють на ці показники в лабораторії перед зберіганням і переливанням.

alt text

У донора вимірюють тиск і пульс. Медичний працівник переглядає заповнену донором анкету та за необхідності ставить додаткові питання щодо стану здоров'я, способу життя. Інформація донора є конфіденційною! Також оцінює показники гемоглобіну та кількість донацій упродовж певного проміжку часу. Якщо за станом здоров'я ви можете бути донором, вам запропонують чай із печивом та запросять здати кров.

alt text

Процедура проходить у спеціально обладнаному кабінеті для забору крові – маніпуляційній. Маніпуляційна медсестра візьме дозу крові, 450 мл, у разовий стерильний полімерний контейнер (гемакон), що робить процедуру інфекційно безпечною для донора та в пробірку близько 20 мл крові для аналізу на захворювання, що можуть передати через кров — ВІЛ/СНІД, сифіліс, гепатит В і С. Перевіряють печінкові показники. Уся процедура триває до 10 хв. Після забору цільну кров розділяють на компоненти шляхом центрифугування та отримують еритроцитарну масу, що зберігають у спеціальному холодильнику протягом 21, 35 або 42 днів залежно від консерванту. Паралельно з процесом центрифугування, у лабораторії ще раз перевіряють групу крові та резус-фактор, тестують на інфекції, що можна передати через кров, роблять біохімічний і загальний аналізи крові. Якщо аналізи не виявлять протипоказань, кров після обробки видадуть для переливання реципієнту. Далі медсестра накладає на місце пункції пов'язку, яку не слід знімати впродовж 2-х годин.

alt text

Після процедури рекомендують відпочити 15 хв. У цей день не варто робити важкі фізичні вправи. Також радимо ознайомитися із тим, чого також варто дотримуватися після донації.

Донація тромбоцитів

Потрібно два дні, щоби здати тромбоцити. Це вимагає більшої участі донора, ніж за донації крові на еритроцитарну масу. У перший день треба пройти обстеження, а на другий — здати тромбоцити.

Є центри (наприклад, Київський міський центр крові), які обстежують і роблять забір крові в один день. Також, є ті, що допускають до здавання тромбоцитів лише чоловіків.

Обстеження проводять на станції переливання крові чи у відділенні переливання крові в лікарні. Його краще зробити з 9 до 11 ранку. Перед цим не можна вживати їжу. Результати аналізу будуть відомі наступного дня. Якщо протипоказань до донорства не виявлено, можна домовитися про дату донації тромбоцитів. Результат аналізу дійсний упродовж 5 діб. Процедура тромбоцитоферезу займає приблизно півтори години.

Донора підключають до сепаратора крові. Усі фільтри та обладнання підготовані для разового використання. Із вени апарат забирає кров, відфільтровує, залишає тільки тромбоцити та невелику кількість плазми крові, яка необхідна для підтримання тромбоцитів у життєздатному стані. Інші компоненти крові відразу повертають людині. Тромбоцитарну масу забирають в об'ємі приблизно 200 мл. Для адекватного проходження процедури донорові вводять невеликий об'єм розчину антикоагулянту для запобігання згортання крові в голці системи для забору.

Процедура безпечна й автоматизована. Її проводять після аналізу крові на рівень тромбоцитів, який виключає негативний вплив на процес згортання крові в донора. Системи для центрифугування крові і відділення компонентів дороговартісні й одноразові — під час процедури донор не може нічим заразитися.

Донація плазми

Донорство плазми крові працює за аналогічним методом до здавання тромбоцитів. Займає до 2 год упродовж одного дня.

За ручного плазмаферезу кров забирають у стерильну систему (як за звичайної донації), центрифугують, розділяють на еритроцитарну масу та плазму з використанням плазмоекстрактора, після чого еритроцитарну масу повертають донору. Об'єм крові, що циркулює, заповнюють уведенням адекватної кількості фізіологічного розчину. В наш час ручний метод майже не використовується.

За автоматичного плазмаферезу донора підключають через спеціальну систему до сепаратора та забирають безпосередньо плазму крові. Як і у випадку з донацією тромбоцитів, сепараторні системи є одноразовими, що виключає ймовірність інфікування донора.

Перед донацією потрібно пройти стандартні обстеження крові. Також проводять біохімічний аналіз крові на рівень загального білка та білірубіну для визначення наявності протипоказань.

Процедура триває близько 40 хв, а з урахуванням усіх формальностей — приблизно 2 год. Для здавання плазми необхідно дотримуватися адекватного питного режиму — випивати 1,5-2,0 л води на день. Об'єм узятої плазми не повинен перевищувати 600 мл за один сеанс. Людям, маса тіла яких менша за 50 кг, не дозволяють здавати понад 12% від усього об'єму крові, що циркулює. Він складає 6,5-7% від маси тіла. Мінімальна перерва між двома донорськими сеансами має становити не менш як два тижні. За рік можна здавати не більше 12 л плазми.

Плазму в Україні можна зберігати протягом 3-х років. Перш ніж вона потрапить в банк крові, її заморожують. За час зберігання і плазма і клітини крові проходять перевірку на наявність вірусів. Тільки після цього компоненти крові можна використовувати для переливання. Карантин для плазми закінчується через шість місяців, адже деякі інфекції можуть проявити себе тільки через певний час.

Донація гранулоцитів

Донорство одного з різновидів лейкоцитів — гранулоцитів — тривала та складна процедура. За 8-12 годин до донації слід отримати ін'єкцію препарату, який стимулює активне вироблення лейкоцитів. Препарат вважають безпечним для донора, проте лікарі не виключають індивідуальні реакції: слабкість, нудоту чи підвищення температури.

Донація триває від години до двох і проводиться методом аферезу. Зібрані гранулоцити переливають упродовж 24 годин.

Гранулоцити застосовують для пацієнтів, що проходять курс хімієтерапії або трансплантацію кісткового мозку, а також для тих, у кого розвивається бактеріальна або грибкова інфекція, яку не можуть подолати антимікробні засоби.

В Україні єдиний центр крові, де збирають гранулоцити — київський ОХМАТДИТ.

Поділитись:

Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей:

Кровопедія