Кенійську національну службу переливання крові (KNBTS) створили в 2000 році в Міністерстві охорони здоров'я. Мета — збирати, тестувати, обробляти та розподіляти кров і її компоненти у всіх лікарнях країни.
Кожні 10 хв 7 кенійців потребують переливання крові. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я підрахувала: щорічна потреба в Кенії становить мінімум 10-20 одиниць крові на кожні 1000 людей, у той час як зібрати вдається лише 4 одиниці крові на кожні 1000 осіб.
80% фінансування донорського руху йде ззовні. Завдяки цьому забезпечується наявність необхідних запасів, утримання персоналу, популяризація донорського руху й інші напрямки, пов’язані з безпекою крові. Попри це кількість донорів зростає неістотно. Кенійська національна служба переливання крові тестує на ВІЛ, гепатит В і С та сифіліс усю кров, що гарантує безпеку пацієнтам. США співпрацюють із урядом Кенії, аби забезпечити всім жителям безпечну кров, проте в останні роки іноземці почали менше вкладати ресурсів у розвиток цієї діяльності.
Донорами переважно стають діти старшого шкільного віку — мобільні бригади приїздять у заклади освіти, адже там найбільше скупчення людей. Це дозволяє в одному місці організувати достатній забір крові. Коли у школах канікули, кількість донацій критично знижується. Більшість дорослих роблять донації лише за екстрених ситуацій та вкрай рідко. Уряд постійно організовує заходи щодо популяризації донорського руху, але кількість охочих зростає повільно. Люди більше вірять міфам, аніж науковим даним. Очікування результатів аналізів навіює страх невідомого та відлякую кенійців ставати донорами. Серед малоосвічених громадян побутує міф про те, що піти на цю процедуру — це добровільно віддатися смерті, а втрата крові — погана прикмета.
«Було би достатньо, якби 1% кенійців здавав кров. Навіть за достатнього фінансування зазвичай не вистачає крові. Варто активніше розвивати культуру донорства» — коментує місцевий лікар Тураніра Каугірія.
У країні є центри, обладнання, спонсори, але не вистачає головного — людей. Донорство — це про людей, адже кров не виробляють у лабораторіях. Наразі в Кенії функціонує 27 центрів крові — у Найробі, Момбасі, Накуру, Ембу, Елдорі та ін.
Важливо й те, що створено сайт Кенійської національної служби переливання крові. Там розміщена актуальна інформація про місця для донацій, пацієнтів, які потребують крові та багато іншого. Працівники відповідають на найпоширеніші питання: хто та де може стати донором, чи продають донорську кров, чи може змінитися за життя група крові тощо. Це — своєрідний відповідник українського «ДонорUA». На сайті можна зареєструватися та долучитися до порятунку людей.